Занурений у молитву Розарію
«Ми кажемо: ‘через Марію до Ісуса’. Ми йдемо до Бога через Марію, ми йдемо до Бога разом із Марією. Євангеліст Лука пише про Марію, що Вона зберігала у своєму серці всі слова свого Сина (пор. Лк 2,51), «всі слова», — тобто зберігала, запам’ятовувала та роздумувала над ними. Вона навчає нас роздумувати в наших серцях над радісними, скорботними і славними частинами, які містяться в Євангелії. Розарій є «коротким Євангелієм», і ця молитва полягає в роздумах над його подіями. В житті Марії було благовіщення, жертвування і знайдення дванадцятирічного Ісуса. Якщо Вона роздумувала над цим у своєму серці, то це означає, що Вона молилася подіями — наче молилася свій розарій, але без пересування його зерняток, повертаючись у пам’яті до того всього, що було важливим у житті Її Сина. Якщо молимося Розарій, то молимося молитвою Марії та Її наслідуємо. Молимося якби разом із Нею, як пишуть про це Діяння Апостолів: «Усі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом із жінками і Марією, матір’ю Ісуса» (1,14.) В історії Церкви Розарій молилися і люди шляхетні, і прості. Тримали в руках вервицю багато пап, королів, єпископів, учених та звичайних людей. Усі вони отримували втіху і радість, оскільки Марія завжди приходила на допомогу тим, хто звертався до Неї з прагненням та любов’ю». Пастирське послання до вірних на жовтень 1996 р.
Молімося: Господи Ісусе Христе, єпископ Ян Ольшанський був занурений у молитву Святого Розарію; через його приклад наповни нас глибшим пізнанням Твого життя на землі та прагненням життя небесного. Маріє, Царице Святого Розарію, молись за нас та огорни своїм захистом нашу любу Батьківщину. Амінь. Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…