Єпископ Ян Ольшанський народився 14 січня 1919 року в у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Бродського повіту Тернопільського воєводстсва у сім’ї Яна і Марії (дівоче прізвище Бойко). Початкову освіту здобув у місцевій школі. Пізніше навчався у державній гімназії ім. Юзефа Коженьовського, яку закінчив у 1938 році. Того ж року вступив до Духовної Семінарії латинського обряду, одночасно будучи студентом Факультету Богослов’я Університету Яна Казимира у Львові. Семінарійна формація Яна Ольшанського припадає на період ІІ Світової війни, однак це не перешкоджає продовжувати навчання і прийняти відповідні послуги і ступені свячень: 31 грудня 1939 року – тонзура; 1 жовтня 1942 року – субдияконські свячення; 8 листопада 1942 року – дияконські свячення. 15 листопада 1942 року архієпископ Болєслав Твардовскі висвятив Яна Ольшанського на священника. 21 листопада 1942 року о. Ян Ольшанський був призначений вікарієм в парафії Качанівка, Скалатського деканату, Тернопільського воєводства. 25 вересня 1944 року єпископ Луцької дієцезії Адольф Шельонжек, а також адміністратори Житомирської та Кам’янецької дієцезій, написали лист прохання до львівської курії, в якому просили для душпастирської праці священників. О. Ян Ольшанський спочатку виїхав тимчасово як адміністратор парафії до м. Городка Хмельницької області, а від листопада 1944 року за дозволом єп. Твардовського на постійно. Окрім Городка, здійснював душпастирське служіння у Фельштині, Кутківцях, Купині і Ярмолинцях, однак згодом радянська влада заборонила служіння в цих парафіях. У 1946 році під тиском влади і різного роду шантажу, повернувся до Льовова. У 1946-1948 роках був вікарієм у парафії Матері Божої Сніжної у Львові. Одночасно допомагав у душпастирстві у Митрополичій Базиліці, де найбільше звершував Таїнство Сповіді і катехизував молодь. У 1948 році, на прохання місцевої влади залишив Львів і повернувся до м. Городка. Однак, для тотального контролю над священником, НКВД змусила переїхати до м. Хмельницького (Проскурів). Однак після нічного нападу, о. Ольшанський переконав працівників НКВД, щоб він повернувся до Городка, де і перебував до 1959 року. В 1959 році за активну душпастирську діяльність і катехизацію, о. Яна Ольшанського було «репресовано» до с. Маниківці Деражнянського району. Окрім душпастирської праці і катехизації у цвинтарній каплиці, о. Ольшанський за згодою влади (а інколи і без згоди) декілька разів на рік виїздив до парафій в м. Хмельницький і м. Летичів., а також до інших місцевостей. 16 січня 1991 року папа Йоан Павло ІІ відновив церковні структури на території радянської України. Єпископом Камянець-Подільської дієцезії був призначений о. Ян Ольшанський. Єпископські свячення відбулися у львівській катедрі 2 березня 1991 року. Головним консекратором був новопризначений архиєпископ Львова Мар’ян Яворський, а співконсекраторами стали: архієпископ Тадеуш Кондрусевич, Апостольський Адміністратор європейської частини Росії та єпископ Станіслав Новак, ординарій Ченстоховської дієцезії. Інгрес до катедрисвв. Апостолів Петра і Павла в Кам’янці-Подільському відбулася 4 квітня 1991 року. Одним з перших важливих рішень єпископа Яна Ольшанського було еригування (заснування) 1 жовтня 1991 року Вищої Духовної Семінарії Святого Духа в м. Городку, з огляду на те, що історичний будинок семінарії не був переданий Церкві. Вже 9 серпня 1996 року семінарія здобула афіліацію до Латеранського Університету в Римі. Окрім того, заснував у січні 1992 року катехитичні курси для мирян та богопосвячених осіб. 30 липня 1997 року катехитичні курси стали спочатку Богословсько-Катехитичним Інститутом, а згодом Інститутом Релігійних Наук, де студенти вивчали богослов’я у чотирьох спеціалізаціях: катехитично-педагогічна, подружньо-сімейна, музично-літургійна і суспільні комунікації. У 1998 році Інститут отримав афіліацію від Папського Латеранського Університету у Римі.4 травня 2002 року Папа Йоан Павло II звільнив Яна Ольшанського від обов'язків єпископа-ординарія дієцезії. Помер 23 лютого 2003 року, на шістдесятому році священства. Похований у підземеллі катедри в Кам’янці-Подільському.